D.Z було 27 років, вона вже була матір’ю п’ятьох дітей і погодилася виносити дитину для іншої пари.
У квітні 2025 року в Квінсленді, Австралія, їй за допомогою ЕКЗ імплантували ембріон від BNJ і DRJ — пари, яка не могла зачати дитину через стан здоров’я.
Через два тижні ультразвукове обстеження показало дещо, чого ніхто не очікував: DZ виношувала двійню, хоча їй перенесли лише один ембріон.
Ймовірність того, що сталося, було майже неможливо підрахувати: приблизно в той самий час DZ природним шляхом завагітніла від свого чоловіка FZ.
Через кілька місяців це підтвердили тести ДНК: дівчинка була генетичною дочкою BNJ і DRJ, а хлопчик — біологічним сином DZ і FZ.
Вони народилися в один день, під час одного й того самого кесаревого розтину, у листопаді 2025 року.
Закон штату Квінсленд забороняє розділяти братів і сестер, народжених унаслідок однієї багатоплідної вагітності, тож справа дійшла до Дитячого суду, де суддя Джоді Вулдрідж мала вирішити питання, якого закон ніколи не передбачав: чи є вони братом і сестрою, якщо не мають спільного генетичного походження?
У своєму рішенні вона постановила, що вони не є братом і сестрою, і дозволила кожній сім’ї виховувати свою дитину окремо.