У 1995 році в Омасі Адаму Дівайну було 11 років, і він чекав, поки проїдуть три вантажівки, перш ніж перетнути вулицю на велосипеді. Четвертої він так і не побачив. Перші два колеса 42-тонної бетоновозки переїхали його й протягли 150 метрів.
Він впав у кому й прокинувся через два тижні з переламаними всіма кістками обох ніг, розірваною шкірою, колапсом легені та інфекціями, що прогресували. Лікарі не знали, чи зможе він знову ходити, чи доведеться ампутувати йому ноги. Як йому пізніше сказали, він вижив, бо велосипед поглинув перший удар. Потім були 26 операцій за два роки, і йому довелося з нуля вчитися стояти, сидіти та ходити.
Коли він повернувся до школи, однокласники насміхалися з шрамів, що в нього залишилися. Його мрія стати професійним бейсболістом померла на асфальті. Але Адам знайшов інший вихід: він почав розповідати жарти, щоб відвернути увагу від свого травмованого тіла, а під час одужання телефонував на місцеві радіостанції, щоб пародіювати знаменитостей. Цей прихисток став початком його кар’єри коміка.
