Олександріна Прусська народилася 1915 року на самій вершині європейського суспільства.
Вона була донькою принца Вільгельма та принцеси Цецилії, і з раннього віку було відомо, що вона має синдром Дауна. У ті часи інтелектуальні порушення вважалися таким соромом, що навіть аристократичні родини тримали таких дітей подалі від публічного життя. Багато хто з них зникав із фотографій і родинних подій, ніби їх ніколи й не існувало.
З нею все було навпаки. Удома її називали «Adini», і вона росла поруч зі своїми братами й сестрами; її місце було на кожній фотографії родини Гогенцоллернів. Цецилія подбала про те, щоб донька отримала освіту, пристосовану до її потреб. У підлітковому віці вона відвідувала спеціальну школу в Єні разом з іншими молодими людьми з інвалідністю.
Згодом її життя пішло іншим шляхом. Коли вона була дитиною, її дід Вільгельм II зрікся престолу, а німецька монархія впала. Вона зростала, спостерігаючи, як руйнується світ, якому судилося стати її спадщиною. Значну частину життя вона провела в Баварії, подалі від політики й війни, і померла 1980 року у віці 65 років.
Її історія особлива не лише тим, що вона була принцесою із синдромом Дауна. Її батьки мали всі підстави з огляду на суспільні норми приховувати її, але все ж дали їй змогу бути частиною родини.
