Іранці Амене Бахрамі було 26 років, коли її колишній однокурсник Маджид Мовахеді хлюпнув їй в обличчя кислотою через те, що вона відкинула його численні пропозиції одружитися.
Через ушкодження обличчя Бахрамі перенесла 17 операцій — як у своїй країні, так і за кордоном, — але лікарям не вдалося відновити їй зір. Вона осліпла на обидва ока.
Іранський закон про кісас, заснований на принципі «око за око», дозволяє потерпілій вимагати, щоб її кривдник отримав покарання, еквівалентне завданій шкоді. Тож Бахрамі попросила також осліпити Мовахеді.
Суд задовольнив її прохання: по п’ять крапель сірчаної кислоти в кожне з його очей.
31 липня 2011 року, після майже семи років очікування, вирок був готовий до виконання.
Покарання транслювали наживо по державному телебаченню, але коли лікар уже збирався нанести кислоту, Бахрамі сказала, що досить. Хоча вона мала можливість позбавити свого кривдника зору, вона обрала прощення.
Вона пояснила, що пробачити в момент найбільшої сили — це більше, ніж помста, і що ніщо, що з ним зробили б, не повернуло б їй того, що вона втратила. Мовахеді залишався у в’язниці в очікуванні альтернативного покарання. Бахрамі назавжди залишилася сліпою, але вирішила не повторювати біль, який залишив на ній свій слід.