Фернандо Гонсалес хотів стати професійним воротарем. Він уже мав дебютувати в Третьому дивізіоні Іспанії, але смерть батька за одну ніч змінила його плани.
Йому довелося повісити рукавички на цвях, щоб очолити сімейний ресторан. Але замість того, щоб приховувати своє розчарування, він перетворив його на паливо: водив свого сина Педрі на кожне тренування, заохочуючи його прагнути того, чого він сам більше не міг мати.
Сьогодні Педрі грає за ФК «Барселона» та носить футболку збірної Іспанії. І щоразу, коли він виграє великий титул, він чекає, поки стадіон спорожніє, перш ніж повернутися на поле разом із батьком: він б’є пенальті, а Фернандо, якому зараз уже понад 50 років, кидається, щоб відбити його, ніби час ніколи не минав. Деякі мрії не втрачаються. Вони просто змінюють власників.
