У Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія, рудого кошеня покинули, коли він був іще зовсім малим, і зрештою він залишився без вух або зубів.
Він виживав, шукаючи їжу серед сміття, і набув сумного, настороженого вигляду, ніби більше ні від кого нічого не очікував. Одна із сусідок почала залишати йому їжу, поки не зрозуміла, що кошеняті потрібно більше, ніж недоїдки: йому терміново була потрібна допомога.
Без зубів виживання було питанням життя і смерті. Коти використовують їх, щоб утримувати й розривати здобич та обробляти їжу — знаряддя, яких цьому котові просто не було.
Сусідка зателефонувала до притулку для тварин «Hope For Paws», але виникла проблема. Ніхто не знав, як відреагує кіт, який не міг вухами подати сигнал про страх або агресію. На подив усіх, він дозволив узяти себе на руки, не чинячи опору.
У клініці на них чекали невтішні новини: аналіз Ареса на котячий імунодефіцит виявився позитивним — це невиліковне захворювання, порівнянне з ВІЛ у людей. У нього був мікрочип, але він належав громадській програмі, а не справжньому власникові. Він знову залишився сам. У притулку побоювалися, що ніхто не захоче взяти кота з такою кількістю проблем зі здоров’ям.
Але одна з рятувальниць не змогла відвернутися від нього. Вона забрала його додому, не вагаючись. Сьогодні Арес відпочиває на дивані, їсть, коли хоче, і більше не мусить ні від кого ховатися. Рятувальники досі шукають для нього дім, де він буде єдиним домашнім улюбленцем, хоча для нього, з огляду на всю любов, яку він уже отримав, цього більш ніж достатньо.