Бенджамін Шрайбер провів роки у в’язниці за вбивство, коли його власне тіло запропонувало йому шлях до втечі, який не міг уявити жоден адвокат. У 2015 році септична інтоксикація змусила його серце кілька разів зупинитися. Лікарі реанімували його, хоча він сам підписав розпорядження «Do Not Resuscitate».
Шрайбер вирішив перетворити цю суперечність на юридичний аргумент. Він подав клопотання до судів Айови, стверджуючи, що, технічно померши, його довічний вирок утратив силу. Логіка була простою: якщо покарання полягало в тому, щоб жити ув’язненим вічно, а він перестав жити, хай навіть лише на кілька хвилин, то вирок уже було відбуто.
Апеляційний суд Айови відхилив цей аргумент у 2019 році фразою, яка облетіла весь світ: Шрайбер «або все ще був живий, і в такому разі мав залишатися у в’язниці, або був мертвий, і в такому разі ця апеляція втрачала предмет». Він помер у в’язниці у 2023 році у віці 70 років, залишивши по собі одну з найнезвичніших юридичних спроб у сучасній судовій історії.