Марії Неллі Мурільйо було 18 років, коли Cessna 303, у якому вона летіла зі своїм немовлям, розбився в джунглях Чоко, на заході Колумбії, у суботу, 20 червня 2015 року.
Пілот загинув у кабіні. Вона вибралася через задні двері, пройшла десять метрів і лише тоді згадала, що несе на руках свого сина Юдьєра, якому не було й року.
Протягом п’яти днів вона пересувалася Альто Баудо зі зламаною щиколоткою, опіками та порізом на нозі. Вона їла кокоси, розколоті мачете. Коли молоко закінчилося, вона збирала дощову воду у великі листки, щоб давати її дитині.
Вертоліт Військово-повітряних сил під командуванням полковника Ектора Карраскаля пролітав над районом, а з гучномовців лунали слова підтримки. Вона їх чула.
У середу, 24 червня, коли чотирнадцять рятувальників майже залишилися без припасів і надії, вони побачили її сидячою за 400 метрів від літака, з немовлям на руках.
“Вона жива, вона жива”, — повторював її брат Карлос.
Вони обоє вижили.
