Картонна упаковка яєць упала на парковці біля супермаркету.
Може здатися, що це дрібниця. Але того дня це стало останньою краплею: протягом кількох тижнів у ній накопичувалися втома, проблеми й мовчання, і побачити ті розбиті яйця на асфальті було достатньо, щоб щось усередині неї теж зламалося. Вона стояла на межі сліз, відчуваючи, що не витримає ще одного дня.
Потім підійшла незнайома людина. Багато слів не було. Вона присіла, допомогла зібрати те, що залишилося, і з неочікуваним для неї спокоєм нагадала, що поганий момент не визначає ні поганого дня, ні поганого життя. Пізніше вона сказала, що цей маленький жест врятував її від того, щоб зруйнувати себе того дня після обіду.
Іноді промова не потрібна. Достатньо, щоб хтось зупинився на 5 хвилин саме в тому місці, де падає хтось інший.
