Муі Томас народилася в Сай Кунзі, Гонконг, з арлекіновим іхтіозом — генетичним захворюванням, настільки рідкісним, що нині її вважають четвертою за віком живою людиною з ним. Її шкіра товста, суха й луската, як у риби. Вона не пітніє. Але плаче.
У старшій школі їй постійно потрібен був помічник, і це ще більше її ізолювало. Потім почалося цькування в школі, а згодом — кібербулінг. Бували моменти, каже її родина, коли Муі була на межі того, щоб накласти на себе руки. Вона навіть перестала митися й наносити крем, втомившись двічі на день по дві години боротися з власним тілом.
Зрештою її батько написав про неї книжку «Дівчина за обличчям». А Муі з часом знайшла своє місце: вона повний робочий день працює з людьми з особливими потребами, а на вихідних є дитячою суддею з регбі. Можливо, ви теж несете щось невидиме для інших і все ж знайдете причину жити далі.