Сандра Дайновскі вирішила стати матір’ю й усиновила Ніколаса без партнера. У 2011 році вона втратила зір після відшарування сітківки та десяти процедур; її син був ще неповнолітнім.
Їй довелося заново опановувати повсякденні справи й проходити реабілітацію, щоб повернути незалежність. Завдяки підтримці ділового партнера та інших людей вона повернулася до роботи архітекторкою й проєктувала будівлі. Водночас вона подбала про те, щоб Ніколас міг насолоджуватися дитинством і не ставав людиною, яка доглядає за нею.
Сандра поділилася своїм досвідом через ініціативи, пов’язані з доступністю та інклюзією. Сліпота змінила те, як вона пересувалася й працювала, але не змусила її залишити професію: вона відбудувала свій шлях, аж поки знову не почала створювати простори.
