Елліотт Таннер вступив до університету у 9 років. Сьогодні йому 18, і він здобуває докторський ступінь з фізики в Університеті Міннесоти.
Його мати, Мішель, розповідає, що ще в дитячому садку він уже розв’язував задачі з математики за четвертий клас, а ходити до школи йому було важко, бо він не вписувався в колектив. У 8 років він уже закінчив школу; у 13 — здобув диплом з фізики, а у 15 — завершив магістратуру.
Тепер вона відповідає тим, хто каже, що її син втратив дитинство. За її словами, вони ніколи не тиснули на нього, він завжди міг зупинитися, якщо хотів, і саме він був рушійною силою: «Ми його не підштовхуємо, це він нас тягне за собою», — сказала вона CBS News.
На думку тих, хто його критикує, жоден диплом не компенсує років ігор, які вже ніколи не повернути. Чи проклали батьки йому необхідний шлях, чи поспішили провести його через етап, який більше не повториться?