«Відколи інше тіло стало синонімом потворності?» Це було одним із критичних зауважень, викликаних словами чилійського письменника Акселя Кайзера після того, як він прокоментував зображення Victoria’s Secret із моделями з різними типами статури та відтінками шкіри.
Кайзер заявив, що таке представлення є частиною «занепаду Заходу» і поставив під сумнів спроби «нормалізувати потворні тіла». На його думку, суспільствам потрібні стандарти та взірці, до яких люди могли б прагнути.
Його слова викликали обурення саме тому, що індустрію моди роками критикували за демонстрацію дуже обмеженого стандарту краси. Зокрема, Victoria’s Secret десятиліттями будувала значну частину свого іміджу навколо надзвичайно худих моделей, доки не почала залучати жінок із різною статурою, різного віку та походження.
Для тих, хто критикував його висловлювання, йдеться про те, щоб показати, що різноманіття не означає стверджувати, що один тип статури має стати новим ідеалом, а радше означає визнання того, що реальні жінки не всі мають однакові розміри, типи статури чи колір шкіри.
Адже розширення кола тих, хто може з’являтися в кампанії, не применшує краси жодної людини. Це лише припиняє нав’язувати мільйонам жінок думку, що для того, аби їх вважали красивими, вони спочатку мають бути схожими одна на одну.