У його авторикші завжди двоє пасажирів, хоча один із них присутній лише на фотографії 🥹.
Вісім років тому цей водій із Бенгалуру, Індія, утратив дружину. Відтоді він знайшов невеликий спосіб зберігати її присутність у своїй повсякденності: щодня розміщує її фотографію в авторикші, кладе поруч свіжі квіти й вирушає на роботу.
Ця сцена привернула увагу Сураджа С. Курупа, який зустрів чоловіка під час однієї зі своїх поїздок і вирішив поділитися його історією. Коли він поговорив із ним, то дізнався, що це не було постановкою для фотографії, а ритуал, який є частиною його щоденного життя відтоді, як вона померла.
У чоловіка є діти й шестеро онуків, але він і далі їздить вулицями Бенгалуру. За його словами, постійна зайнятість також допомагає йому пережити її відсутність, бо коли він залишається вдома, то починає надто багато думати про неї.
Вісім років минуло, його родина й далі зростала, а життя неминуче рухалося далі. Але щоразу, коли він заводить двигун авторикші, щоб розпочати новий день, поруч із ним і досі зарезервоване місце для неї.
