Дані Маркесу було два роки, коли травма спинного мозку назавжди позбавила його здатності ходити.
Він ріс, знаючи, що його ноги ніколи не слухатимуться. Але ніхто не пояснив йому, що це також означає нездатність рухатися крізь життя.
У 2016 році він грав у баскетбол у команді людей з інвалідністю. Там він дізнався дещо, що згодом допомогло йому більше за будь-яку пораду: крісло колісне — не клітка, а засіб пересування.
Коли настав час заробляти на життя, він не шукав виправдань. Він сів у своє крісло колісне, приймав замовлення через застосунок і почав доставляти їжу до домівок людей вулицями Мексики.
На відео було видно, як він доставляє замовлення, як будь-який інший кур’єр: поспішаючи, наполегливо працюючи, з надійно закріпленим вантажем. Відмінність полягала в кріслі колісному. І саме ця відмінність змусила мільйони людей у Facebook зупинитися й поглянути на нього ще раз.
Він не просив жалю. Він не розповідав свою історію, щоб зворушити людей. Він просто працював, як будь-хто, кому потрібно оплачувати рахунки.
Але, роблячи це ненавмисно, він нагадав половині континенту, що виправдання майже завжди — у твоїй голові, а не в ногах.
