Вольфганг загинув під колесами автомобіля, водій якого втік, і Стів Ґрейґ не знав, як жити далі.
Минали тижні, а біль не минав, доки він не усвідомив дещо: єдиний спосіб зцілитися — зробити так, щоб із цієї втрати постало щось добре. Він вирушив до притулку в Колорадо й попросив собаку, у якого було найменше шансів знайти дім. Він привіз додому Іа-Іа, 12-річного чихуахуа із шумом у серці та вже втомленими лапками.
Відтоді він не зупинявся. Сьогодні він доглядає за 10 собаками, майже всі вони літні, а також за маленькою свинкою на ім’я Бікіні, курми, качками та кроликом, якого незнайомець залишив у його саду, знаючи, що там його приймуть. Він встає о 5 ранку, щоб готувати для кожного окремий сніданок і роздавати ліки, мов людина, яка піклується про велику родину. «Це просто приємно — знати, що ці тварини щасливі, їх люблять і добре про них дбають», — каже він. Старі, хворі, ті, кого ніхто не хоче: для Стіва саме вони найбільше цього потребують.
