Вчителька доглядає за своїми 7 братами й сестрами, які хворіють на рідкісне захворювання: у них лише один інвалідний візок, і вона просить про допомогу. «Якщо я не витримаю, я не знаю, що з ними буде».

Romina Páez поховала своїх батьків і раптом стала єдиною дорослою, відповідальною за сімох братів і сестер.

Семеро братів і сестер живуть із атаксією Фрідрейха — генетичним захворюванням, яке поступово порушує рівновагу, уражає м’язи й серце та наразі не має лікування. Більшості людей, які мають це захворювання, потрібен інвалідний візок протягом 15 років після появи першого симптому. Romina знає це не з чуток, бо щодня переживає це сама: у неї лише один позичений інвалідний візок, яким доводиться ділитися між кількома людьми, яким він потрібен одночасно.

Вона була вчителькою. Вона викладала, тримаючи на своїх плечах увесь дім, доки не втратила й цю роботу. Жодна допомога не компенсує того, що вона робить годинами й без оплати: купає, годує, перевозить сімох людей і заспокоює їхні страхи — усі вони залежать від її рук. Вона не просила оплесків, лише часу й допомоги, щоб не зламатися. І все ж щоранку вона знову встає заради них.