Габріелю Барросу було 16 років, коли він сказав батькові, що він гей.
Відповіддю був наказ: він мав піти з дому. Без підтримки молодий чоловік наступні роки переїжджав між притулками та домівками друзів, а протягом шести років не мав жодного контакту з родиною.
На початку цього року в його батька діагностували запущену хронічну ниркову недостатність, і йому терміново була потрібна трансплантація. Жоден інший член родини не підійшов як донор. Коли Габріель, якому вже було 22 роки і який жив у Ріо-де-Жанейро, дізнався про ситуацію, він не вагався пройти обстеження. Результат був позитивним.
Операцію провели в червні в державній лікарні у внутрішній частині штату Пернамбуку. Нирка почала нормально функціонувати в організмі його батька, і той потроху одужує. Габріель, навпаки, переніс внутрішню кровотечу, за якою послідувала системна інфекція, і помер через кілька днів.
За словами членів родини, його батько не прийшов ані на поминальну церемонію, ані на похорон. Він сказав, що його син усе ще слабкий після операції й потребує постійного догляду.