Вона ніколи не могла застрибнути на ліжко.
Її родина це помітила: щовечора вони спостерігали, як вона намагається стрибнути й залишається внизу, чекаючи, поки хтось підніме її нагору. Тож вони вирішили розв’язати проблему по-своєму. Вони зібрали невисокий диван із подушками, її рожевою ковдрою і навіть її м’якою іграшкою — усе продумали так, щоб вона могла забиратися туди сама, без допомоги й розчарування.
Тепер у неї є власне місце, щоб спати, гратися й відпочивати, коли заманеться, не залежачи від того, чи підніме її хтось нагору. Простий жест, але він подарував їй те, чого їй бракувало: незалежність у власному домі.