«Ось, сину, їж».
Прибиральниця говорить це, розгортаючи папірець, у який загорнула свій обід. У неї небагато їжі, але вона ділить навпіл те, що має.
Коли оператор запитує, чи справді вона називає його своїм «сином», вона без вагань відповідає: «Так, так». Вона каже, що тварину покинули, ніхто про нього не дбає, і вона годує його щодня — на сніданок і обід. А ще вказує на іншого собаку, який також від неї залежить.
Людина, яка зняла цю сцену, каже, що щоранку вона вітає його усмішкою, а собака ходить за нею, поки вона працює. Іноді ніжність проявляється не у грандіозних жестах, а в половині порції на тарілці, адже кожен заслуговує на любов і зігрівальну їжу.