Гарвін Вотсон не очікував побачити таке на своїй вудці того дня в серпні 2024 року. Біля узбережжя Парісміни, неподалік від національного парку Тортугеро в Коста-Риці, щось яскраво-помаранчеве виринуло з поверхні води.
Це була майже 2-метрова акула-нянька, але не звичайна акула-нянька: її шкіра мала насичений жовто-помаранчевий відтінок, а її абсолютно білі очі не мали райдужок. Акули-няньки зазвичай коричневі — ідеальний камуфляж для того, щоб ховатися серед скель. Ця акула була схожа на щось, чого раніше ніхто не документував.
Рік потому журнал Marine Biodiversity підтвердив те, що підозрював Daniel Arauz Naranjo із Центру порятунку зникаючих морських видів: тварина має альбіно-ксантохромізм — поєднання альбінізму та ксантизму, яке раніше ніколи не фіксували ні в цього виду, ніде в Карибському басейні. Її сфотографували та повернули в море, хоча її забарвлення більше не допомагає їй ховатися.