Задовго до того, як стати однією з найважливіших артисток у світі, Бейонсе також довелося зіткнутися з критикою щодо своєї зовнішності.
Співачці було 19 років, коли після певного набору ваги вона почала чути коментарі щодо свого тіла. Як вона згадувала через роки, ситуація дійшла до того, що жоден одяг стандартного розміру, який вона раніше носила, їй більше не підходив.
Замість того щоб ховатися чи дозволити цим коментарям вплинути на неї, вона вирішила перетворити цей досвід на музику. Так народилася ідея «Bootylicious» — пісні, яку Destiny’s Child випустили у 2001 році.
Назва є грою слів, що поєднує booty, розмовний спосіб сказати «butt» англійською, і delicious, «delicious». Цей вислів використовують для опису привабливого тіла, а в контексті пісні — для оспівування пишних форм.
Бейонсе розповідала, що одного ранку вирішила перестати жаліти себе й почала писати. Те, що почалося як досвід невпевненості, зрештою стало одним із найбільших хітів Destiny’s Child.
Пісня посіла перше місце в Billboard Hot 100 у США й залишалася на цій позиції протягом двох тижнів.
Через роки Бейонсе пояснила, що цей досвід був важливим для її творчого процесу: вона почала брати ситуації з власного життя й перетворювати їх на пісні, які могли допомогти іншим людям почуватися впевненіше в собі.
Те, що у 19 років було джерелом критики, зрештою стало частиною пісні, яка оспівувала саме те, через що інші намагалися змусити її почуватися невпевнено.