Рідану 14 років, і він має зарплату, яку цілком міг би витрачати на себе.
Він живе в Сані, столиці Ємену — країни, де щодня мати їжу не є чимось само собою зрозумілим. І все ж Рідан Аль-Машулі ухвалив рішення, якого мало хто з дорослих наважився б дотримуватися: регулярно витрачати власні гроші, щоб годувати бездомного літнього чоловіка з особливими потребами.
Це не одноразовий жест і не фото для соцмереж. Згідно з описами його історії, що ширяться в інтернеті, він робить це послідовно, ніби дотримується мовчазної обіцянки.
Літній чоловік не має нікого, хто б про нього подбав. Рідан, у віці, коли інші ледве замислюються про відеоігри чи кросівки, став для нього такою людиною.
Його історія поширилася у 2020 році й потрапила до списків найзворушливіших історій того року, серед стількох похмурих заголовків.
Можливо, саме тому вона залишилася в пам’яті такої кількості людей: бо найбільша щедрість не завжди походить від тих, хто має найбільше, а від тих, хто вирішує побачити людину, яку всі інші перестали помічати.