Панч народився 25 липня 2025 року в зоопарку Ітікава в Японії. Його мати, самка лише 4 років, відкинула його після важких пологів посеред хвилі спеки.
Доглядачі годували його з рук. Вони пробували рушники, іграшкову жирафу, аж поки не знайшли те, що спрацювало: плюшеву іграшку-орангутана, за яку Панч чіплявся так, ніби це була його рідна мати.
У січні 2026 року його повернули до зграї. Це було нелегко. Без матері, яка б його спрямовувала, Панч не знав, як підійти до інших.
Але щось почало змінюватися. Інші макаки почали вичісувати його. Хтось уперше побачив, як він обіймає іншого макаку.
На цьому шляху були й невдачі. Одного разу на нього напав інший член групи, і він побіг шукати втіхи у своїй звичній плюшевій іграшці.
Попри це, він продовжував намагатися. Приблизно до березня він рідше користувався своїм старим тканинним другом. Він усе ще спав із ним, але вдень волів бути ближче до собі подібних.
І зміна була ще зворушливішою: Панч, якому колись була потрібна плюшева іграшка, щоб не почуватися самотнім, тепер сам тепло зустрічає інших макак і підходить до найменших, обіймаючи їх і складаючи їм компанію.
«Він почав потроху інтегруватися», — сказав директор зоопарку Шіґекадзу Мідзушіна.
Ніхто не обирав для Панча цей біль. Але щодня він обирав і далі шукати своє місце серед інших. І тепер, схоже, він допомагає іншим знайти їхнє.