У Ієна є ритуал, який він не пропускає жодної ночі.
Він обіймає Палту, свою маленьку собачку, притискає її до грудей і починає розповідати їй, наче хтось повторює улюблену історію, історію про те, як вони познайомилися. Він повільно розповідає їй, ніби вона могла зрозуміти кожне слово: «відтоді, як ти з’явилася, я щасливіший — ти прекрасна». Палта лежить нерухомо, притулившись до нього, і слухає з тією увагою, яка буває лише в собак, коли вони знають, що говорять саме до них.
Немає прихованої камери чи чогось постановочного: це просто хлопець, який завершує день із супутницею, що змінила його звичний розпорядок дня. Чиста ніжність, яка не потребує пояснень.