Мішель побачила це раніше за всіх. Коли Гаспару Пріму Діасу ледь виповнилося 2 роки, він уже хапав усе, що було схоже на камеру. Його мама дивилася на нього і знала це: той хлопчик знайде своє місце перед об’єктивом.
Ця історія стала відомою 13 листопада 2025 року, коли Гаспі та Мішель уперше й востаннє разом сіли в публічному просторі: у програмі Urbana Play Todo Pasa. Там вони поділилися тим, що знали дуже небагато людей. Що мати й син п’ять років жили на пагорбі в Ла-Серені, Чилі, без водогону та електрики. Що в 13 він записував себе сам на мобільний телефон і мікрофон. Що в 17 він уже сам переїхав до квартири в Буенос-Айресі. Що слава прийшла так швидко, що в якийсь момент зламала його зсередини. І що його найбільшою мрією було зробити крок у кіно.
Через сім місяців після тієї розмови Гаспі загинув у зіткненні двох гелікоптерів над Ріо-де-Жанейро. Йому було 23 роки. Інтерв’ю знову почало поширюватися вже за лічені години, а фраза його матері стала підсумком усього: «Він вмикає камеру і сяє.»