Амар Бхараті мав звичайне життя. 🏦
Він працював у банку в Нью-Делі, був одружений і був батьком трьох дітей. У 1970 році він вирішив залишити все позаду, щоб повністю присвятити себе духовності, а в 1973 році зробив дещо, що назавжди змінило його тіло: підняв праву руку як акт відданості Шиві та символ миру в усьому світі й поклявся більше ніколи її не опускати.
Перші два роки були суцільною агонією. Він не міг навіть відпочити вночі через біль. Але зрештою його тіло адаптувалося у найекстремальніший можливий спосіб: рука втратила чутливість, м’язи атрофувалися, а суглоби назавжди стали скутими.
Сьогодні, більш ніж через п’ять десятиліть, він досі там, із рукою, спрямованою до неба. Для одних це найвищий доказ віри. Для інших — таємниця, яку важко зрозуміти. Його історія вже надихнула інших аскетів повторити ту саму жертву.
