У 1998 році новозеландець Клінт Галлам увійшов в історію, ставши першою людиною сучасної епохи, якій пересадили руку. Операція, проведена у Франції, вважалася великим досягненням медицини й породила надію, що цей вид процедури може змінити життя тисяч людей.
Однак те, що здавалося успіхом, несподівано завершилося.
Лише через два роки після операції Галлам попросив знову ампутувати пересаджену руку. За словами лікарів, пацієнт припинив приймати імуносупресивні препарати, необхідні для запобігання відторгненню органа, що спричинило незворотне погіршення стану трансплантата. Він же заявив, що так і не зміг по-справжньому ототожнити себе з цією рукою й більше не хотів продовжувати лікування.
Фахівці наполягали, що проблема полягала не в операції, а в припиненні лікування, оскільки трансплантація такого типу потребує довічного приймання ліків, аби запобігти атаці імунної системи на отриману тканину.
Попри результат, цей випадок став поворотним моментом у медицині.
Відтоді в різних країнах було проведено численні трансплантації рук, багато з них — з успішними результатами, а пацієнти зберегли свої кінцівки після років реабілітації.