Алірезі Бейранванду було 14, коли він сів на автобус до Тегерана з кількома заощадженнями в кишені й без дозволу своєї родини. Його батько, чоловік із кочової родини в провінції Лурестан, знищив його бутси й сказав йому, що футбол нікого не прогодує. Та він усе одно поїхав. 🚌
Те, що сталося далі, не було казкою. Він спав на вулицях біля площі Азаді, шив одяг до півночі в обмін на куток, де міг перепочити, мив посуд у піцерії о п’ятій ранку та підмітав вулиці для муніципалітету. Саме під час підмітання його побачив родич і зателефонував батькові: «Твій син не став спортсменом, він прибирає тротуари.» 🧹
Сьогодні його зріст — 1.95 метра, він відбиває сім ударів в одному матчі, а вболівальники обирають його найкращим гравцем гри. Бейранванд щойно став героєм нічиєї Ірану 0-0 проти Бельгії в Лос-Анджелесі — і овація, яку він отримав, була з тих, що не потребують жодних пояснень. 🙌