Сінгапур був невеликим островом без значних природних ресурсів, із соціальною напруженістю та величезними сумнівами щодо свого майбутнього. Під керівництвом Лі Куан Ю країна розпочала трансформацію, яка вивела її від економічної вразливості до статусу одного з найважливіших фінансових центрів світу.
Його уряд зосередився на освіті, державному житлі, безпеці, іноземних інвестиціях, інфраструктурі та рішучій боротьбі з корупцією. Він також був відомий суворими заходами, такими як заборона продажу жувальної гумки та тілесні покарання за певні злочини — рішеннями, які й досі викликають дискусії як за межами, так і всередині Азії.
Результат перетворив Сінгапур на приклад, який вивчають у школах політики та економіки. Лі Куан Ю, яким захоплювалися за його ефективність і критикували за жорсткість, залишив по собі складне запитання: скільки порядку може вимагати країна, щоб побудувати процвітання.
