Спочатку він просунув крізь отвір руки й голову.
Камери у відділку поліції у Флоріанополісі, у бразильському штаті Санта-Катарина, зафіксували кожну секунду. Чоловіка затримали за звинуваченням у домашньому насильстві й замкнули в камері, єдиним отвором у якій був невеликий люк для передачі харчових лотків. Довго не роздумуючи, в’язень просунув у нього голову, повернув плечі й знову й знову звивався, доки не опинився по той бік отвору всім тулубом. Потім він по черзі підтягнув ноги й проповз, аж поки не вибрався на волю.
Він не кинувся тікати відразу. Спочатку спокійно підняв взуття — ця неквапливість разюче контрастувала з його витівкою — і лише потім вийшов із кімнати. Сцена схожа на кадр із фільму, але все сталося у справжньому відділку поліції, де під вартою перебував чоловік, якого звинувачували в насильстві щодо партнерки.
Поліція розпочала пошуки й зрештою знову затримала його. Правоохоронці укріпили камеру та розпорядилися внести зміни, щоб підвищити рівень безпеки. Скільки всього мало піти не так, щоб людині, звинуваченій у домашньому насильстві, вдалося просто вийти з відділку поліції?