Сіванові Тамангу лише два з половиною роки.
18 серпня в Бхагарі, присілку в межах Гайндакотської громади в Непалі, його бабуся Хема Кумарі Але ще до світанку вирушила до громадського лісу Шанкхадеві збирати гриби, як робила майже щоранку. Хлопчик пішов за нею, і ніхто цього не помітив. Коли Хема Кумарі повернулася додому, маленького хлопчика ніде не було поблизу.
Тривогу негайно забили по всій громаді. Сусіди, районні поліцейські управління Гайндакот і Раджахар та поліцейський пост Белдія приєдналися до пошуків, які тривали майже 50 годин, удень і вночі, у настільки густому лісі, що він стирає стежки й збиває з пантелику навіть дорослих. Кожна година без новин означала ще одну годину, протягом якої дитина, яка ще не вміє зав’язувати шнурівки, зазнавала впливу холоду, зневоднення та місцевої дикої природи.
Лише через два дні рятувальні команди знайшли його живим у тій самій лісистій місцевості — виснаженим, але неушкодженим. Для його родини, яка 50 годин уявляла найгірше, це був фінал, на який вони вже майже перестали сподіватися.