У 2011 році працівники нафтової шахти в Альберті, Канада, натрапили на щось, що не було каменем.
Це був Borealopelta markmitchelli — панцирний травоїдний динозавр, який жив приблизно 110 мільйонів років тому. І його рештки виглядали не так, як зазвичай виглядають скам’янілості: розбитими на частини й розчавленими. Збереглися тривимірна форма, значна частина панцира, сліди шкіри й навіть вміст шлунка.
Завдяки цьому дослідники дізналися, що він їв перед смертю: папороті та сліди деревного вугілля — свідчення давніх лісових пожеж. Вони також знайшли ознаки червонувато-коричневого забарвлення та маскувального малюнка, який міг допомагати йому залишатися непомітним для хижаків.
Він мав близько 5,5 метра завдовжки й важив приблизно 1.300 кілограмів. Завдяки такому збереженню стало можливим вивчити особливості, які майже завжди зникають під час скам’яніння.