Дженніфер Лоуренс говорила про материнство не так, як його зазвичай змальовують на вітальних листівках.
«Післяпологовий період ні на що не схожий. Це надзвичайно самотній досвід. Почуваєшся прибульцем», — сказала акторка, згадуючи один із найсамотніших періодів свого життя. І вона пішла далі: описала ту мить, коли дивишся на свою новонароджену дитину, це досконале створіння, і в голові шепоче: «А раптом я для тебе погана?».
Багато матерів тримають цей сумнів при собі, боячись осуду. І цифри це підтверджують: у Сполучених Штатах кожна восьма жінка повідомляє про симптоми післяпологової депресії. Та попри це, багато хто так і не отримує діагнозу й не проходить лікування, хоча цей стан може впливати як на емоційне благополуччя, так і на зв’язок із дітьми.
Розмови не вирішують усього. Але кожна мама, яка чує, як хтось на кшталт Дженніфер уголос говорить про те, що відчувала на самоті, відкриває для себе те, що їй потрібно було знати: вона не одна.