Юліане Кепке було 17, коли блискавка розколола літак, яким вона летіла разом із матір’ю.
Це був Святвечір 1971 року. Рейс LANSA 508 прямував із Ліми до Пукальпи, Перу, маючи на борту 92 людей. Юліане, пристебнута до свого сидіння, впала з висоти близько 3,000 метрів над амазонськими тропічними лісами. Вона вижила після удару. Її мати, орнітологиня Марія Кепке, — ні. Із 92 людей на тому літаку Юліане залишилася єдиною живою.
Зі зламаною ключицею та глибокими ранами вона 11 днів сама йшла перуанськими джунглями, керуючись тим, чого навчилася в дитинстві в Пангуані — науковій станції, яку її батьки заснували роками раніше. Саме ці знання підтримували її життя, доки її не знайшли рибалки. Сьогодні, більш ніж через п’ять десятиліть, Юліане — біологиня, що спеціалізується на кажанах, і керує тією самою станцією, яка колись навчила її виживати в джунглях, що ледь не вбили її.
