Уявіть, що у вас настільки велика голова, що ви не можете її втримати навіть уві сні. Саме так живуть совенята протягом перших тижнів: із шиєю, яка ще недостатньо міцна, щоб витримувати власну вагу.
Ось чому вони роблять щось, схоже на жест цілковитої капітуляції. Вони лягають на живіт, притуляють голову просто до гілки або землі й повертають її набік, перш ніж заснути. Це не дискомфорт — це єдиний спосіб відпочити, не напружуючи шию.
З часом ця сама шия міцнішає. І одного дня, без жодного попередження, вони вже можуть тримати голову рівно годинами, так само, як сплять дорослі сови: стоячи, насторожено, готові маскуватися на гілці. Подорослішати для сови також означає навчитися спати інакше.
