Роберт Перрі — дитячий хірург і знає, що один із найскладніших моментів настає після операції, коли дитина прокидається й виявляє пов’язку, що закриває розріз.
Саме тому, перш ніж завершити процедуру, він бере маркер і перетворює її на щось набагато привітніше: Снупі, супергероїв, тварин, автомобілі або будь-якого персонажа, здатного викликати усмішку на обличчі пацієнта.
Те, що почалося як невеликий жест, натхненний іншим хірургом, зрештою стало традицією, яка супроводжувала тисячі операцій. Деякі родини навіть зберегли ці пов’язки на пам’ять.
Це не усуває страху й не прибирає шраму, але може змінити перше враження дитини, коли вона прокидається після операції.