Під час інтерв’ю, проведеного невдовзі після його засудження, Едмунд Кемпер, відомий як «Вбивця студенток», описав одну з найбільш моторошних суперечностей у своїй свідомості.
Коли він розповідав, що думав, побачивши на вулиці привабливу жінку, то пояснив, що одночасно могли виникати дві думки:
“Одна частина мене думає: «Яка приваблива жінка. Я хотів би поговорити з нею, піти з нею на побачення й добре до неї ставитися». Інша думає: «Цікаво, як виглядала б її голова на столі»”.
Цю цитату часто поширюють так, ніби вона пролунала в інтерв’ю Кемпера з ФБР, але її задокументоване джерело — інтерв’ю, опубліковане в Front Page Detective у березні 1974 року, яке провела журналістка Марж фон Берольдінген. Цю ідею також популяризував «Американський психопат», хоча у фільмі цитату помилково приписують Еду Гейну.
Тривожить не лише зміст висловлювання, а й те, як Кемпер описував свої думки: ніби міг відокремити зовні нормальну соціальну поведінку від насильницьких і глибоко антигуманних фантазій.
Слідчі та фахівці, які його опитували, прагнули зрозуміти саме такий механізм: як убивця міг здаватися красномовним, спокійним і навіть чарівним, розповідаючи про жахливі імпульси та злочини.
Цитата сама по собі не демонструє, як працює психіка всіх серійних убивць. Однак вона показує, як Кемпер визнавав і вербалізував співіснування соціальної маски та вбивчої фантазії.