Ендрю Маколі, 38, понад 30 днів веслував наодинці, коли Тасманове море стало його могилою. Він вирушив із Тасманії до Нової Зеландії з метою, якої ніхто не досягав: перетнути на каяку й без супутників одну з найворожіших ділянок океану на планеті.
Усього за 48 кілометрів від Мілфорд-Саунду його голос пролунав по радіо з проханням про допомогу. Сигнал обірвався, перш ніж він зміг закінчити речення. Через кілька днів рятувальні команди знайшли його каяк, що порожнім дрейфував біля узбережжя. Усередині камера зберегла одне з його останніх зображень: промоклий, виснажений, замкнений у своїй кабіні, поки шторм бив по судну.
Новозеландський коронер дійшов висновку, що Маколі потонув після перекидання, не зумівши поставити свій каяк у правильне положення. Його тіло так і не знайшли. Майже вісімнадцять років потому загадка того, що саме сталося в ті останні хвилини, залишається без відповіді.
