Проблема в тому, що Paul Rudd говорить не з позиції зверхності: він визнає, що так само прикутий до свого мобільного телефона, як і будь-хто інший.
Актор розповів, що вже давно перестав приносити його на знімальні майданчики, а під час роботи над A Statement режисер Tom McCarthy пішов іще далі: він просто заборонив телефони на знімальному майданчику. Результат? Замість того щоб убивати час, дивлячись на екран, актори сиділи разом, розмовляли й проводили час одне з одним.
«Ми більше не дивимося одне на одного й не розмовляємо так, як раніше», — сказав Rudd. Він відчував, що працювати так було майже як повернутися на знімальний майданчик у 80-х, коли не було мобільного телефона, який можна було б діставати кожні п’ять хвилин.
І, можливо, саме тому він так різко висловився на цю тему. Не тому, що подолав залежність, а саме тому, що досі з нею бореться: «Я так само залежний, як і всі інші».
Тривожить те, що достатньо було прибрати з кімнати мобільні телефони, аби всі знову почали розмовляти. І якщо в нас треба забирати телефони, щоб ми згадали подивитися на людину, яка просто перед нами, можливо, Paul Rudd не так уже й перебільшує 😳