Джеймс Боуен знайшов рудого кота, який сидів у коридорі будівлі.
Він припустив, що кіт належить сусідові, але й за два дні тварина все ще була там. На ній не було нашийника, вона була худою, з подряпинами на морді та інфікованою раною на лапі. Ніхто не заявив на неї права. За його книжкою, Джеймс відвіз кота до тимчасової ветеринарної клініки Blue Cross і заплатив за антибіотики останніми 20 фунтами — грошима, які відкладав на їжу.
Він хотів відпустити кота, коли лікування закінчиться, але той ходив за ним усюди й навіть сідав із ним в автобус. Він назвав його Бобом. З Бобом на плечі Джеймс виступав на вулицях Ковент-Гардена й продавав журнал The Big Issue. У 2007 році він почав програму підтримувальної терапії метадоном, щоб припинити вживати героїн. «Думаю, усе це завдяки цьому малому», — сказав він.
Його мемуари «Вуличний кіт на ім’я Боб» 52 тижні поспіль перебували у списку бестселерів Англії, були видані у 26 країнах, а за ними зняли повнометражний фільм. Хто кого врятував?
