Донна Карберрі не відчувала запаху диму. Вона втратила нюх як постійний наслідок COVID-19, тож не могла знати, що її будинок у Спокані, штат Вашингтон, уже горить.

Шедоу, її трирічна німецька вівчарка, відчув. Спочатку він спробував м’яко попередити її. ««Він намагався по-доброму мені сказати, але я не зрозуміла»», — сказала вона. Потім він почав бити тілом у задні двері, аж поки Донна не пішла подивитися. Коли вона їх відчинила, сарай уже згорів, а полум’я піднімалося сходами й охоплювало одну сторону будинку.

Їм треба було вибиратися, але її кіт Соксі зник, і вона не могла до нього дістатися. Шедоу знову прийшов на допомогу: він обережно поклав лапу на кота, щоб той не рухався, поки вона піднімала його й несла в безпечне місце. Вантажівка й причіп для перевезення коней згоріли на під’їзній доріжці. ««Мені байдуже до моїх речей»», — сказала Донна. ««Мене хвилює лише Шедоу»».
