Китайській жінці було понад 70 років, і вона більше десяти років боролася з тромбозом головного мозку, а також із раком, який лікарі вже вважали невиліковним.
8 вересня її родина в селі в Хецзяні, Цанчжоу, провінція Хебей, не виявила жодних ознак життя. Її поклали в охолоджувану труну, очікуючи на родичів, які жили далеко. Але наступної ночі невістка почула щось: гудіння, стогін, звук, якого не мало бути чути із закритої труни. Родина негайно витягла її.
До 11 вересня жінка частково прийшла до тями. Вона розплющила очі, хоча не могла їсти чи пити, і залишалася в критичному стані. Тієї ж ночі вона померла, цього разу остаточно. Її поховали 13 вересня. Пізніше сільський чиновник пояснив, що труна перебувала в режимі охолодження, а не глибокого заморожування, що дозволило її життєвим показникам — слабким, але наявним — знову проявитися. Китайські лікарі називають це «уявною смертю»: пульс, настільки слабкий, що його можна сплутати з остаточним мовчанням.