Наварті в’яже руками, які колись одягали ведмедя.
Її чоловік був каландаром — одним із тих чоловіків в Індії, які змушували ведмедів танцювати за кілька монет, аж поки цю практику не заборонили й сімейне ремесло раптово зникло. Їй потрібна була робота. Вона знайшла щось краще: мету.
У Матхурі, на берегах річки Ямуна, Центр збереження та догляду за слонами Wildlife SOS утримує близько 20 слонів, врятованих із цирків і храмів, тварин, чиї ноги несуть сліди багаторічних кайданів і побоїв. Багато з них страждають від артриту та болю в суглобах, який холод штату Уттар-Прадеш, де температура може опускатися до 5 або 6 градусів, робить нестерпним. Тоді Каміні Чандер, консультантка НУО, мала ідею: звернутися до таких жінок, як Наварті, щоб вони в’язали для них светри на замовлення.
Кожен виріб важить близько 4 кілограмів вовни й потребує до місяця роботи кількох в’язальниць — шість або сім рук зшивають те, що вкриє живіт, шию, спину й ноги тварини, яка ніколи не просила народитися в неволі. У результаті виходять барвисті велетні, яких зігрівають жінки, що одного дня залишилися без ремесла й тепер нитка за ниткою підтримують здоров’я тих, хто цього потребує найбільше.
