Сестрі Консуело Песет 54 роки, і перед молитвою чи сніданком вона перевіряє клітки.
У монастирі Святого Антонія Падуанського в Толедо вона та інші сестри з громади, що складається з одинадцяти монахинь-затворниць, доглядають за понад 30 гігантськими іспанськими кролями, представниками породи, яка може важити до 9 кілограмів і про яку сьогодні майже ніхто не пам’ятає. Але під час Громадянської війни та в післявоєнний період ця тварина годувала тисячі сімей і сиротинців по всій Іспанії, коли їсти майже не було чого.
Те, що почалося три десятиліття тому, близько 1996 року, з подарованої її батьками простої пари кролів, приблизно десять років тому зрештою стало проєктом, покликаним не допустити зникнення цієї породи. Тварини є частиною ферми зі збереження породи, де використовують мікрочипи, проводять генетичний моніторинг у партнерстві з Університетом Комплутенсе та тримають кролів в охолоджуваних клітках, бо вони страждають, якщо температура піднімається вище 26 градусів. Попри це, бюрократія не дозволяє їм продавати особин: вони можуть лише дарувати їх. «Ми забуваємо свою історію», каже сестра Консуело, а громада забезпечує себе, продаючи солодощі ручної роботи в монастирській крамниці.
