Зої чекала, прив’язана до воріт, коли на притулок El Campito в Монте-Гранде, Аргентина, опустився світанок.
Поруч із нею стояв пакет корму для собак і лежав рукописний лист. Її власник, пенсіонер, який отримує мінімальну пенсію, написав, що переїхав до квартири-студії, де орендодавець не дозволяє тримати собак, і що він більше не може її утримувати. «Я її дуже люблю», — написав він. А далі, обтяжений сумнівами: «Не знаю, чи правильно я роблю, але це єдине, що спало мені на думку».
Вона була в нього з 45-денного віку. Сьогодні їй 11 років і дев’ять місяців, і вона дуже грайлива: за словами директора притулку Серджіо Морагуеса, «вона зовсім не виглядає на 11 років». Ніхто не знає, хто цей чоловік і де він живе.
Притулок присвятив йому допис: «Ми не знаємо вашого імені, але хочемо, щоб ви знали: ми вас не засуджуємо. Ми розуміємо ваш біль». Тепер вони намагаються знайти його, щоб організувати зустріч або, якщо це неможливо, знайти для Зої дім неподалік від нього, щоб їм не довелося розлучитися назавжди.