11 березня 2011 року цунамі, що спустошило північно-східне узбережжя Японії, назавжди розлучило Ясуо Такамацу з його дружиною Юко. Вона працювала в банку в Онаґаві, коли хвилі накрили цей район, і відтоді її більше не знаходили.
Протягом кількох місяців Ясуо шукав її серед укриттів, уламків, у горах і моргах. Але через роки він зрозумів, що якщо хоче знайти відповіді, то має звернути погляд туди, де вона зникла: в океан.
У 2013 році він почав навчатися дайвінгу. Відтоді він знову й знову занурюється у води біля Онаґави, сподіваючись знайти останки дружини й нарешті повернути її додому.
У 2024 році різні повідомлення вказували, що він уже здійснив понад 650 занурень. У 2025 році цю історію продовжували поширювати як приклад любові та наполегливості, хоча жодного підтвердження, що він знайшов Юко, не було.
Одним із найболючіших предметів, які він знайшов, був телефон його дружини. На ньому він знайшов повідомлення, яке вона намагалася надіслати йому під час трагедії:
«Ти в порядку? Я хочу додому».
Ясуо також виявив інше повідомлення, яке так і не було надіслане: «Цунамі величезне».
«Я знаю, що буде важко, але це єдине, що я можу зробити. У мене немає іншого вибору, окрім як продовжувати її шукати», пояснив він в інтерв’ю.
Для нього кожне занурення — це не просто пошук. Це також спосіб відчути близькість до жінки, з якою він ділив своє життя.
Минуло понад 15 років відтоді, як сталася трагедія, але Ясуо й досі не хоче відмовлятися від своєї обіцянки знайти її.