Лізьє, Франція, 1923.
Робітники ексгумували останки святої Терези від Дитятка Ісуса, щоб перенести їх перед її беатифікацією. Серед квітів, що вкривали могилу, хтось зупинився перед пелюсткою троянди. На ній із незрозумілою для всіх чіткістю проступав лик Христа.
Не випадково саме вона, з-поміж усіх людей, мала отримати цей знак. Її повне ім’я було Тереза від Дитятка Ісуса і Святого Обличчя, і все її життя оберталося навколо того скорботного лику, який вона мовчки споглядала. Вона обіцяла, що після смерті проллє зливу троянд на тих, хто її пам’ятатиме.
Через століття та пелюстка залишається тим самим нагадуванням: найглибша віра іноді може вміститися в найменшій деталі, а небові, коли воно хоче заговорити, не потрібно кричати.