15 вересня 2009 року Ромелл Брум лежав на каталці в камері для страти в Огайо. Його засудили до смертної кари за викрадення, зґвалтування та вбивство 14-річної дівчини у 1984 році.
Того дня штат мав виконати вирок шляхом смертельної ін’єкції. Але щось пішло жахливо не так.
Близько двох годин працівники намагалися знайти вену, у яку можна було б ввести внутрішньовенний катетер. Вони намагалися зробити це у 18 різних місцях на його руках і ногах. Під час однієї зі спроб голка наткнулася на кістку.
І поки ті, кому доручили стратити його, не могли знайти придатну вену, розгорнулася важкоуявна сцена: Брум почав допомагати їм.
Приблизно за годину він повернувся на бік, посунув гумову трубку вище по руці й порухав пальцями, намагаючись зробити вени помітнішими. Зрештою вони знайшли вену, але вона спалася, коли спробували ввести фізіологічний розчин. Працівникам довелося продовжити пошуки.
Спроби продовжили на його ногах. Брум кривився від болю і, згідно з повідомленнями, зрештою закрив обличчя руками, ніби ридав. Один із членів команди навіть передав йому рулон туалетного паперу, яким він витер очі.
Після більш ніж двох годин безуспішних спроб встановити внутрішньовенний катетер губернатор Огайо Тед Стрікленд наказав призупинити страту. Це рішення не було помилуванням: штат оголосив, що перегляне процедуру, а згодом спробує знайти спосіб знову стратити його.
І тоді почалася ще одна судова боротьба.
Брум стверджував, що ще одна спроба страти може порушити його конституційні права. Але у 2016 році Верховний суд Огайо відхилив його аргументи з рахунком 4-3 і дозволив штату спробувати стратити його вдруге. У 2020 році навіть призначили нову дату страти.
Однак друга страта так і не відбулася.
Ромелл Брум залишався в камері смертників, аж поки не помер 28 грудня 2020 року у віці 64 років. Спочатку тюремна влада включила його до числа ймовірних випадків COVID-19, а згодом повідомили, що він помер від ускладнень, пов’язаних із вірусом.
Так Брум увійшов в історію як один із небагатьох засуджених до смертної кари, хто пережив спробу страти шляхом смертельної ін’єкції. Його справа також залишила запитання, яке важко ігнорувати: що відбувається, коли штат намагається стратити людину, а сама процедура зазнає такого крайнього провалу?