Тіму Реттеру було 46 років, коли він помітив маленький прищ біля вуха. Це сталося у 2007 році.
Він спробував його видавити, але безуспішно. Замість того щоб зникнути, прищ виріс до розміру горошини, а одного ранку чоловік прокинувся з ґулею завбільшки з невеликий м’яч. Він пошукав інформацію в інтернеті, вирішив, що це сальна кіста, і продовжив жити своїм життям автомеханіка у Скоттсдейлі, штат Аризона.
Ґуля не переставала рости. Спочатку вона була завбільшки з м’яч для ракетболу, потім — з тенісний м’яч, а зрештою перетворилася на пухлину розміром із кавун, вагою близько 2.2 кг, що звисала з його щелепи. Через неї в нього щодня боліла голова, а іноді, за його словами, він відчував, ніби щось «роздирає» йому обличчя. Йому доводилося їсти тільки стоячи, щоб пухлина не вдарялася об стіл; щоб одягнутися, треба було натягувати одяг поверх пухлини, а сон перетворився на вправу з утримання рівноваги, аби вона не притиснула йому шию. Друг прозвав його «Маленьким Тіммі».
Він не міг зробити операцію: у нього не було ні медичного страхування, ні заощаджень. Тоді з ним зв’язався хірург, що спеціалізується на операціях на голові та шиї, Раян Осборн. Він припустив, що пухлина виникла у привушній залозі, яка виробляє слину, і сказав, що її розмір винятковий: зазвичай ця залоза, за його словами, завбільшки з волоський горіх.
Операція тривала майже п’ять годин, і лікарям вдалося не пошкодити лицеві нерви. Тім прокинувся й міг усміхатися, а дослідження підтвердило, що пухлина була доброякісною — плеоморфною аденомою.
Через сім тижнів він уперше за два десятиліття поголився.